Перед вами персональний блог журналу "Кур’єр Кривбасу". Тут ми будемо розміщувати інформацію щодо новинок української літератури а також інформацію про книжки, що їх видає головний редактор журналу Григорій Гусейнов. Більш детальну інформацію ви можете знайти на нашому офіційному сайті: courier.at.ua
Інформаційна підтримка: рекламно-інформаційний тижневик "Зірка-4" (Кривий Ріг)
У № 296-297-298 (2014) журналу "Кур’єр Кривбасу" У ПРОЗІ подано уривок з нового роману Юрія Щербака "Час тирана", оповідання Ольги Деркачової "Піаністка" та Тимофія Гавриліва "Наші діти".
В УніверсІ друкується уривок з роману "Розбійник" швейцарського письменника Роберта Вальзера, перекладений з німецької Олексою ЛОГВИНЕНКОМ. У рубриці "One Drink Date" публікується оповідання американського письменника-постмодерніста Роберта Кувера "Повернення дітей темряви" у перекладі Наталії КРИНИЦЬКОЇ з передмовою "Постмодерний казковий світ Роберта Кувера". Максим СТРІХА перекладає з англійської п’єсу "Скляний звіринець" американського драматурга Теннессі Вільямса. Катерина КАЛИТКО у рубриці "Контурна карта" знайомить з творчістю боснійської письменниці Ламії Бегагич та перекладає кілька її оповідань під загальним заголовком "Життя внизу й нагорі".
У розділі ПоезіЯ опубліковано вірші Станіслава ВИШЕНСЬКОГО "Вірус віри" та Олександра ХОМЕНКА "Таріль коло раю".
Перекладна поезія презентована "варіаціями та перекладами" Володимира Базилевського "Калейдоскоп" (переклади творів Джона Донна, Фрідріха Гельдерліна, Альфреда де Мюссе, Осипа Мандельштама, Пауля Целана, Анни Ахматової, Арсенія Тарковського, Мануеля Мачадо та інших авторів).
У ВитокаХ друкуються Canto I та Canto XIII Езри Павнда, перекладені Ігорем Костецьким, з примітками та стаття Марка Роберта Стеха "Ігор Костецький про "Канто". Подано матеріал Володимира КАШКИ про Крупицько-Батуринський монастир, поезії Володимира Сапеляка з передмовою "Доля моя, хрестиком вишита...". Христина Назаркевич подає закінчення листів Назара ГОНЧАРА з Австрії та Польщі 2004-2008 років під заголовком "Я щось змучився мандрами".
SCRIPTIBLE містить "третю сильвету" Юрія Барабаша "Нова літературна еміграція?" про прозу Ярослава Мельника, статтю Сніжани МАЗУРЕНКО "Полювання на мисливців" про книжку Ольги Токарчук "Веди свій плуг понад кістками мертвих".
У рубриці "Нові автори нового століття" Олег Коцарев знайомить з оповіданням харківської письменниці Юлії ШЕВЧЕНКО "Метросіті".
У другому числі (2014) журналу "Кур’єр Кривбасу" у ТЕМІ публікується розмова Олександра КЛИМЕНКА з письменником, критиком, тележурналістом Марком Робертом СТЕХОМ "Пропонувати в суспільстві високу культуру..."
У ПРОЗІ подано повість Ярослава МЕЛЬНИКА "Чому я не втомлююся жити?" та два оповідання з нової книжки "Туровецькі хроніки" Володимира ДАНИЛЕНКА.
В УНІВЕРСІ друкуються оповідання американського письменника Амброуза Бірса, перекладені з англійської Олегом КОРОЛЕМ, оповідання Гайнриха фон Кляйста "Маркіза О." та "Заручини на Сан-Домінго" у перекладі Юрка ПРОХАСЬКА й оповідання "Єгипетська ніч страху" шведського письменника Ака Вельсапара, перекладене Сергієм ДЗЮБОЮ.
У ПОЕЗІЇ опубліковано "недовірші" Івана ЛУЧУКА "Маски та профілі" та добірку поезій Юрія АНАНКА під заголовком "В суголос дощу".
Перекладна поезія презентована уривком з поеми "Реквієм" Олександра Лізена "Пам’ятник" (переклад з їдишу Миколи ПЕТРЕНКА).
У ВИТОКАХ друкуються вибрані поезії Езри Павнда зі збірки "Cathay", поеми зі збірки "Lustra", уривки з поем "Вшанування Секста Проперція" та "Г’ю Селвін Моберлі (життя та взаємства)", переклади здійснені Ігорем Костецьким. Кожен текст доповнений примітками перекладача, що збереглися в рукописному варіанті та досі не друкувалися у жодному виданні. Микола ПОЛЮГА у статті "Дорогий метре": переписка Ігоря Костецького й Езри Павнда" подає історію листування двох митців, що тривало майже чотири роки, та перекладає з англійської листи Ігоря Костецького до Езри Павнда, які не виходили друком. Христина Назаркевич подає листи з Австрії та Польщі 2004-2008 років Назара ГОНЧАРА під заголовком "Я щось змучився мандрами". Данило ІЛЬНИЦЬКИЙ публікує власні спогади "Людина з дитинства, або Добрий дух Назар Гончар", Зоя Лісовська Нижанківська пише про батька у біографічному нарисі "Роберт Лісовський, мистець і людина"; Іван Дзюба підготував спогади Ігоря Качуровського про шкільні роки "Четверта школа і я".
SCRIPTIBLE містить "дві сильвети" Юрія БАРАБАША "Нова літературна еміграція?" про поезію Мойсея Фішбейна та Василя Махна, пропонує "мандрівні краєвиди" Раїси ЛИШІ "Зовсім інші дерева", статтю Дмитра ДРОЗДОВСЬКОГО до 150-річчя Володимира Самійленка "Нехай із вуст смутних не йде в нас слово безнадії", Галини ПЕТРОСАНЯК "Егоїзм і любов у новелі Франца Кафки "Перевтілення", Лариси ГОРБОЛІС "Мозаїка образу Мирослави Медицької". Ігор КОТИК у матеріалі "Психологічні детективи зі знаками питання" пише про романи Наталки Сняданко та Юрія Макарова, Андрій ВОЛОШИН публікує статтю "Голос Крові": нове слово в поезії", Володимир БРЮГГЕН у матеріалі "Грані професійності" знайомить із творчістю харківської поетки Людмили Моісеєвої, Василь МАРКО пише про нову книжку Володимира Базилевського "Тепер і тут", Ігор МИХАЙЛИН - про роман Ганни Ткаченко "І засурмив третій ангел..."
Рубрика "Нові автори нового століття" знайомить із поезією запорізького письменника Олеся Барліга під назвою "Межа" з передмовою Олега КОЦАРЕВА "Гра ніколи не завадить поезії".
Прес-реліз
зустрічі з головним редактором журналу "Кур’єр Кривбасу", письменником, лауреатом Національної премії України імені Т.Шевченка
Григорієм Гусейновим
у Дніпропетровському національному університеті
та
Дніпропетровському обласному інституті
післядипломної педагогічної освіти
У рамках проведення презентації нової книжки
"Між часом і морем. Колекція невигаданих історій"
(видавництво "Ярославів Вал", 2013)
21 листопада 2013 року о 8.30
в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (вул. Свердлова, 70)
та
об 11.10 в національному університеті (пр. Гагаріна, 72), актова зала,
відбудеться зустріч з
автором книги, лауреатом Національної премії України ім.Т.Шевченка
Григорієм Джамаловичем Гусейновим
Григорій Гусейнов - головний редактор найбільшого та найвідомішого в Україні часопису "Кур’єр Кривбасу", заснованого у березні 1994 року. За дев’ятнадцятилітній період журнал здобув популярність у вітчизняного і зарубіжного читача. Вміщує твори художньої літератури, публіцистику, мемуаристику, статті з актуальних проблем суспільного життя, матеріали про духовне і національне відродження України, її історію, культуру, мистецтво. Представлено також твори репресованих і забутих авторів. Багато уваги приділено талановитим авторам-початківцям.
Нова книжка "Між часом і морем. Колекція невигаданих історій" складається з двох частин - "Тонка калинова гілка" та "Гість у царстві степу". Її можна витлумачити як спробу з’ясувати, чи насправді час всемірний, а вчора, сьогодні та завтра лише чергуються у безкінечному повторі, засвідчуючи плинність сущого, його випадковість та невизначеність. Варто змінити незначну деталь чи потрапити в неочікувану ситуацію, розкрити текст на хтозна-ким визначеній сторінці чи випадково зустріти невідому людину й раптом побачити себе або в далекому минулому, де ти не міг жити, або в майбутньому, ще більш загадковому.
...Степ - реальність, що стоїть поза звичайним побутуванням. Тут щохвилини, ніби в дитячій іграшці з кольоровими скельцями, відбуваються дивовижні метаморфози, безкінечний, фізично відчутний рух часу, ніким не зафіксований простір, що його в Степу не можна вважати матеріальним, а на додачу виникає бурхлива уява, яку для митця цей простір вивільняє.
...Ближче зійшлися Леонід Андреєв і Олександра Велигорська 1896 року, коли горизонти для молодого письменника неочікувано проясніли й він відчув під ногами твердий грунт. У цьому світі, виявляється, існує дивовижне створіння з бездонними очима - Шура Велигорська. Як казав Борис Зайцев, "нежная и тихая девушка". Здавалося, вона знала щось, чого не слід знати, неможливо знати. Й було це не за віком, ані за її долею. Вже тільки тому його життя віднині не могло залишатися пустелею, і це напевно. В щоденнику Леонід Андреєв записав: "По-моему, совершенно излишне рассказывать о том, как это случилось, что я полюбил Шурочку и сгораю так крепко. Почему все во мне тянется к Шурочке, как цветы к солнцу, и, как цветы без солнца, замирает без ласки?"
..."Зелена тема" мене займала багато літ, й оминути на краєзнавчих стежках емоційного дивака-одесита не міг за будь-яких обставин. Називали ентузіаста Аполлоном Олександровичем Скальковським (1808-1899). Він мав рідкісну працездатність, конкурувати з ним міг хіба один з його синів, Костянтин Скальковський (1843-1906). Не випадково, коли хлопець підріс, батько охоче брав його з собою в мандрівки. Згодом Скальковський-молодший став талановитим прозаїком та мемуаристом, одночасно чудовим організатором, службовцем-педантом. Він навіть генетичну здатність усіх російських канцеляристів неодмінно брати хабарі використав по-своєму, виявивши при цьому осібну шляхетність: гроші направляв літнім незабезпеченим актрисам. Його дитяча пам'ять зберегла безліч прикметних дорожніх подробиць, екзотичних одеських сюжетів, влучно зауважених ситуацій і деталей.
Запрошуємо на зустріч ЗМІ, всіх бажаючих, прихильників творчості,
де Ви зможете придбати книжки, виступити на презентації,
поспілкуватися з автором, узяти автограф.
У четвертому числі (2013) журналу "Кур’єр Кривбасу" у ТЕМІ публікується розмова Володимира ПАНЧЕНКА з Сергієм ГАЛЬЧЕНКОМ "Я - державний колекціонер" до двохсотліття Тараса Шевченка, у розділі ПРОЗА - дві історії з нової книги Сергія ЖАДАНА та уривки з майбутньої книжки "Понтиїзм" Олександра МИХЕДА.В УНІВЕРСІ подано оповідання Гайнриха фон Кляйста, перекладені з німецької Юрієм ПРОХАСЬКОМ, "Пригоди з Карпат" Мілана Зелінки (зі словацької переклав Іван ЯЦКАНИН) та оповідання чеської письменниці Ірени Доускової "Збоченець", перекладене Іриною ЗАБІЯКОЮ.
У ПОЕЗІЇ опубліковано добірки віршів Віри ВОВК "Зі скрині забутих предків", Юлії СТАХІВСЬКОЇ "Більше за голос" та поетичний цикл "Паперова людина" від Дмитра ДРОЗДОВСЬКОГО.
У перекладній поезії - твори Їсроела НЕКРАСОВА, перекладені з їдишу Валерією БОГУСЛАВСЬКОЮ та з ромської Василем ДОВЖИКОМ.
У ВИТОКАХ друкуються п’єса "Облога", оповідання "Талісман" Юрія КОСАЧА з передмовою Марка Роберта СТЕХА "Косачеві легенди про Тимоша Хмельницького" та листи Ніли ПІДПАЛОЇ до Володимира Підпалого "...Є між нами на землі місток".
SCRIPTIBLE містить статті Володимира ДІБРОВИ "Дорога" Кормака МакКарті та питання метатексту", Максима СТРІХИ "Мої книжки для безлюдного острова", Михайла КАРАСЬОВА "Косинка та його час", Марти ЯЦЕНКО "Синдром Роксолани"; "Напівсонні листи з Діямантової імперії та Королівства Північної Землі" Володимира ЯВОРСЬКОГО, вибране з епістолярної спадщини Едгара По у перекладі Ірини НОВІЦЬКОЇ. Рубрика "Нові автори нового століття" представлена поезією Вано КРЮГЕРА з передмовою Олега КОЦАРЕВА "Готичні метелики", у "Рок-магістралі" Володимир ВАКУЛЕНКО-К. подає переклади текстів Анатолія КРУПНОВА, лідера гурту "Чорний Обеліск".
Гусейнов Григорій. Між часом і морем. Колекція невигаданих історій. - К. Ярославів Вал, 2013. - 720 с.: іл.
Тонка калинова гілка
...На тринадцятому році спільного життя в сім'ї Михайла Михайловича Велигорського та Єфросинії Варфоломіївни (Прісі Шевченко) народилася наймолодша донька, яку назвали Шурою (Олександрою). В документах про її народження значилося: лютий 1881 року, містечко Голованівськ Балтського повіту Подільської губернії. Тепер це Кіровоградщина, а старий повітовий Голованівськ географічно - Південне Поділля. Довгий час тутешні землі належали полякам Потоцьким (Голованівський ключ), усе тут століттями формувалося не за українськими, а за польськими стандартами. Визначальне місце займав у містечку костьол, проповідування та катехізація велися польською і латинською мовами. Земельний наділ граф Станіслав Потоцький, серед маєтностей якого, як відомо, були вельможні Тульчин та Умань, в лютому 1781 року подарував скромному голованівському костьолу. Той знаходився на Юридівці (Ксьондзівці). Як і годиться, храм мав орган. Знищили музичний інструмент 1935 року, коли церкву зачинили, а священика арештували. Після цього понівечені шматки відвезли на металобрухт. Немає жодних сумнівів, що бувати в костьолі й слухати орган доводилося також сім'ї греко-католиків Велигорських, коли Михайло Михайлович служив у волосній конторі. Він був помічником окружного наглядача удільного відомства Подільської губернії, мав звання приватного землеміра й таксатора, іншими словами, фахового оцінювача землі (характерні подробиці кар'єрного сходження Михайла Велигорського дослідила історик із Петербурга Галина Павлова)...
...Ближче зійшлися Леонід і Олександра 1896 року, коли горизонти для молодого письменника неочікувано проясніли й він відчув під ногами твердий грунт. У цьому світі, виявляється, існує дивовижне створіння з бездонними очима - Шура Велигорська. Як казав Борис Зайцев, "нежная и тихая девушка". Здавалося, вона знала щось, чого не слід знати, неможливо знати. Й було це не за віком, ані за її долею. Вже тільки тому його життя віднині не могло залишатися пустелею, і це напевно. В щоденнику Леонід Андреєв записав: "По-моему, совершенно излишне рассказывать о том, как это случилось, что я полюбил Шурочку и сгораю так крепко. Почему все во мне тянется к Шурочке, как цветы к солнцу, и, как цветы без солнца, замирает без ласки?"
Настрій у Леоніда Андреєва виявився такою мірою піднесений, що в курортному Підмосков'ї він таки встиг сказати про свої палкі почуття тоді ще зовсім юній дівчині-гімназистці (вона закінчувала навчання). Несподіване зізнання старшого чоловіка Олександру вразило, й вона тут же все детально описала в щоденнику. Й про те, як стояла біля рояля та розглядала ноти "Євгенія Онєгіна", як Леонід Андреєв їй шепнув: "Без комплиментов - вы сейчас так хороши!", а далі, після лункої паузи, коли світ розпадався на друзки: "Одним словом, я вас люблю...". Як у неї руки самі собою склалися ніби для молитви: "Боже, та чи і я його кохаю?.." А він продовжував: "Не знаю, достоин ли я вашей любви...". Облесник, він знав потрібні слова. Скоро вона пішла (побігла!) до матері й того вечора довго не могла заснути: серце не знаходило собі місця. Їй п'ятнадцять, йому двадцять п'ять...
Одруження Леоніда Андреєва насправді видається чи не єдиним порятунком від неминучої загибелі. Інтуїтивно він відчував - світлу українку Шурочку Велигорську послала йому доля, і він гарячково за неї хапався. Що думала про все це Єфросинія Варфоломіївна, не відомо. Але Орел - аж занадто дрібне місто, щоб вона не знала всієї сумної правди про свого майбутнього зятя.
...Сувора і владна (батьків характер!), Кобзарева небога була приголомшена несподіваним повідомленням своєї, здавалося б, слухняної та розсудливої дочки про отримання пропозиції від тоді ще маловідомого, без роду й племені, відверто схильного до екзальтацій та пиятики Леоніда Андреєва вийти за нього заміж. І Шурочка, насправді велика розумниця, замість категоричної відмови чи принаймні неодмінного в таких випадках звертання за порадою в сім'ю, відразу виявила й свої почуття. Як так? Тепер усі родинні плани йшли шкереберть. Як бути з подальшим навчанням? Певний час пояснення доньки непоступливою матір'ю відкидалися, але ради не було. Залишалося надіятися, що цілісна натура Олександри закличе на допомогу стримуюче начало, притаманне її мудрому діду Варфоломієві Шевченку. Лише слід усіма силами тримати паузу. Тим часом і в Леоніда Андреєва, що мав гостре пронизливе око, варіантів не залишалося - дозволити собі пройти повз чарівну чепуруху, сестру свого приятеля з нетутешніми рисами обличчя він не міг. Тепер важливо було не пустити в душу відчай. Хоча й форсування не передбачалося дуже складним. Він завжди знав: все, що йому будь-коли доведеться робити в цьому житті, - захоплювати нові території.
...Скоро кохання витіснило всі попередні залицяння, які щоразу так трагічно переживав. Але тепер Леонід Андреєв був кременем і гарантом надійності. Не вірила йому тільки Єфросинія Варфоломіївна - п'яниця, жербак, прожектер і позер. Над позерством Леоніда Андреєва іронізував і Максим Горький. А він учергове страждав. "Последние дни мои мысли о ней приняли очень и очень любовный оттенок. Царицино кажется мне пустым, потому что Шурочка уехала на все лето в Севск. И в то же время хочется пожить в Царицыне, потому что она там была"...
Гість у царстві степу
Нарешті зрозумів: дивакуватий чоловік був задавненим мрійником. Як інакше пояснити все, що з ним траплялося протягом життя? Романтик, до хворобливості затятий на своєму. Водночас здібний літератор, який чи не єдиний з багатьох колег-істориків наполегливо ладнав художні тексти, розуміючи, що впливати на обтяженого побутом читача найліпше перевіреним засобом - через емоції. Не випадково доля його звела з Адамом Міцкевичем. А ще невтомно описував парки та сади скупого на зелені простори південноукраїнського краю, хоча до цього його ніхто не спонукав: кажучи правду, оазисів у порожньому степу тоді, на початку XIX століття, було мізер.
..."Зелена тема" мене займала багато літ, і оминути на краєзнавчих стежках емоційного дивака-одесита не міг за будь-яких обставин. Називали ентузіаста Аполлоном Олександровичем Скальковським (1808-1899). Він мав рідкісну працездатність, конкурувати з ним міг хіба один з його синів, Костянтин Скальковський (1843-1906). Не випадково, коли хлопець підріс, батько охоче брав його з собою в мандрівки. Згодом Скальковський-молодший став талановитим прозаїком та мемуаристом, одночасно чудовим організатором, службовцем-педантом. Він навіть генетичну здатність усіх російських канцеляристів неодмінно брати хабарі використав по-своєму, виявивши при цьому осібну шляхетність: гроші направляв літнім незабезпеченим актрисам. Його дитяча пам'ять зберегла безліч прикметних дорожніх подробиць, екзотичних одеських сюжетів, влучно зауважених ситуацій і деталей.
...Чужинці багато років утворювали тло і тіло молодого міста. Не випадково передмістя Одеси засіялося заморськими назвами - Аркадія, Лівенталь, Марієнталь, Люстдорф, Мангейм... В жодному іншому кінці Російської імперії не було навіть близько схожої за потенційними можливостями команди, яка єдиним поривом зуміла зробити Одесу квітучою і по-європейськи модерною. Один з англійців, відвідавши Південну Пальміру, писав: "Вигляд з моря просто вражаючий. Величні кам'яні будинки грецької архітектури утворюють ошатний бульвар, збудований над скелястим берегом висотою близько двохсот футів: він зненацька завершує степ". Інший мандрівник, який побував в Одесі, так описував свої враження: "Якщо приїхати з боку степу, то важко повірити в реальність тісних рядів будинків, що дедалі виразніше виростали перед зором. Після степу, де ми довго не бачили нічого, крім неба, раптом у всій своїй красі постала місцина, сповнена життя". Й тривало так до літа 1812 року. Потім кордон з Росією перейшла армія імператора Наполеона, як усі в Одесі знали, найбільшого ворога герцога Дюка де Рішельє.
Біограф згодом підсумував: "Скальковский был человек выдающихся дарований. Следуя известному принципу, что каждый должен быть тем, чем ему прикажут быть, он стал историком и статистиком Новороссии. Его дарования и энергия помогли достигнуть блестящих результатов. Он открыл и, в сущности, спас массу первостепенного в научном отношении исторического материала, написал ценные труды, до сих пор сохраняющие свое значение. Как бы подыгрывая коллегам, Скальковский мог спрятать в примечаниях или в приложении какие-то любопытные частности, позднее не без эффекта подчеркнутые другими историками. Но вот неясные причины заставили Скальковского устраниться от занятий историей и обратить свое внимание на занятия статистикой. Только в конце жизни он снова вернулся к историческим занятиям, но зрелые лета уже затрудняли ему возможность следить за исторической наукой".
У третьому числі (2013) журнал "Кур’єр Кривбасу" у ПРОЗІ публікує уривок з нового роману Володимира ДАНИЛЕНКА "Клітка для вивільги", оповідання Василя ТРУБАЯ "Танг" та кілька новел Ольги ДЕРКАЧОВОЇ під загальним заголовком "Тепло твоїх долонь".УНІВЕРС містить другий фрагмент з роману французького письменника-романіста Луї-Фердінана Селіна "Смерть у кредит" під умовною назвою "Пасаж Березіна", перекладений Романом ОСАДЧУКОМ, уривки з роману "Ляля" польського автора Денеля Яцека (переклад Божени АНТОНЯК), оповідання "Пташка на снігу" іспанського письменника Армандо Паласіо Вальдеса (переклад Зоряни КАЗЬМИР). У рубриці "Контурна карта" Катерина КАЛИТКО у передмові "Коли тебе обрали говорити" знайомить з прозою Сніжани Мулич та перекладає з боснійської кілька її оповідань під загальною назвою "Будинок зі скла".
У ПОЕЗІЇ опубліковано добірки віршів Галини ПЕТРОСАНЯК з циклу "Фізика і метафізика для сина" та Марії ШУНЬ "В’яз і в’язанки".
Перекладна поезія знайомить віршами Уладзімера Арлова зі збірки "Все як раніше лише імена змінилися" (переклад з білоруської Олександра ІРВАНЦЯ) та добіркою поезій литовських авторів "Відстань між яблунями" (загальна редакція перекладу Маріанни КІЯНОВСЬКОЇ).
У ВИТОКАХ - листи з Австрії та Польщі 2004-2008 років Назара ГОНЧАРА та закінчення роману Юрія КОСАЧА "Сузір’я лебедя".
SCRIPTIBLE містить статтю Марка ПАВЛИШИНА "Повернення колоніальної резиґнації" про творчість Юрія Андруховича, стенограму круглого столу, що відбувся в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, опрацьовану Тамарою ГУНДОРОВОЮ та групою авторів, під заголовком "Масова література в Україні: стан і перспективи". Рубрика "Нові автори нового століття" представлена абсурдною прозою Романа РУДЮКА "Будинок мрії" з передмовою Олега КОЦАРЕВА "Гра у життя та її автентичність".
У другому числі 2013 року журнал "Кур’єр Кривбасу" у розділі ПРОЗА публікує глави з роману Теодозії ЗАРІВНИ "Забавки для хлопців" та повість-казку Івана АНДРУСЯКА "Третій сніг".УНІВЕРС містить фрагмент з роману французького письменника-романіста Луї-Фердінана Селіна "Смерть у кредит" під умовною назвою "Легенда про короля Крогольда", перекладений Романом ОСАДЧУКОМ, та "Історії самотності" грецької письменниці Євгенії Факіну зі збірки "Марнославство саду" у перекладі Ганни ГАСПАРЯН. У рубриці "One Drink Date: коктейль з американської культури" публікуються оповідання Джумпи Лагірі під загальним заголовком "Рідні, але незнайомі" з передмовою авторки перекладів Наталії БІДАСЮК "Джумпа Лагірі: історія без кордонів". У ПОЕЗІЇ опубліковано сонети Емми АНДІЄВСЬКОЇ з нової збірки "Бездзигарний час" та добірку віршів Оксани КУЦЕНКО під назвою "Дайвінг". Поезія з розділу УНІВЕРС представлена творами Єжи Фіцовського "Із золотої колекції польської поезії" (переклад Ігоря ПІЗНЮКА) та Хани Левіної "Гендер? Так, але не тільки" (переклад з їдишу та передмова Валерії БОГУСЛАВСЬКОЇ).
У ВИТОКАХ - продовження роману Юрія КОСАЧА "Сузір’я лебедя" та розділи з майбутньої книги Володимира ПАНЧЕНКА "Молоді літа Миколи Зерова".
У першому числі журнал "Кур’єр Кривбасу" публікує історичний роман Віри ВОВК "Книга Естери", цикл оповідань Івана ЯЦКАНИНА під загальною назвою "Боязнь з висоти", "Три новели" Людмили Таран, "ліричний денник 2012 року" Петра СОРОКИ "Жезл і посох".Рубрика УНІВЕРС подає "гебрайську одіссею" співака-куплетиста, гітариста, автора текстів і композитора Анатоля Реньє "Тоді в Болехові", перекладену з німецької Галиною ПЕТРОСАНЯК, та оповідання "Еманек" і "Смерть пана Балтісбергера" чеського прозаїка й поета Богуміла Грабала, прекладені Юрієм ВИННИЧУКОМ. Номер презентує рубрику Катерини КАЛИТКО "Контурна карта", у якій перекладачка подає твори боснійських авторів, зокрема добірку оповідань Міленка Єрговича під назвою "Вільний".
У ПОЕЗІЇ опубліковано поему в прозі "Кляса без вісти" Богдана БОЙЧУКА, що містить "Передслово", у якому автор пише про мотиви написання твору, зазначаючи, що "понад двадцять років я носився з цією думкою. Але не був іще час реалізувати її, бо кляса була жива... Час прийшов саме тепер - моя кляса померла". Розділ містить добірку поезій Дмитра КРЕМЕНЯ "Тихе полювання".
Перекладна поезія представлена "Альбомом снів" Чеслава Мілоша (переклад з польської Остапа СЛИВИНСЬКОГО).
У ВИТОКАХ Марко Роберт СТЕХ у статті "Магічний світ мітологізованої юності" представляє роман Юрія КОСАЧА "Сузір’я лебедя", публікуються спогади Одарки-Марії ІЛЮК-МАЙДАНСЬКОЇ "Чернівці мої, Чернівці".
SCRIPTIBLE містить розвідку Максима СТРІХИ про романи Гуго Гамільтона "Люди з веснянками" і Євгенії Кононенко "Російський сюжет" "Люди кулака" і "мови-вбивці" з української та ірландської перспективи", уривок з майбутньої книжки Юрія БУРЯКА "Екскурсія 090. Рудні родовища Кривого Рогу і Нікополя. 1984". Олег КОЦАРЕВ у рубриці "Нові автори нового століття" знайомить читача з прозою Алли МИКОЛАЄНКО, а саме з оповіданнями "Двійник" та "Тридцята монета". Володимир ВАКУЛЕНКО-К. (рубрика "Рок-магістраль") у матеріалі "Молитва і пост за методикою БГ" подає свій погляд на творчість Бориса Гребєнщикова та гурту "Акваріум", "12 правил життя від БГ" (записані Оленою Єгерєвою) та переклад текстів пісень співака під назвою "Тиша із міста хитких статуй".
У листопадовому номері журнал "Кур’єр Кривбасу" подає новели Софії МАЙДАНСЬКОЇ "Двори на скляній горі..." та Анатолія КОРНИЩАНА "Вівторок після смерті", оповідання Юлії НЕСТЕРОВОЇ "Великий день", "орільську сонату" Раїси ЛИШІ "Вісім шпанок" та "химерні" оповідання Василя КАРП’ЮКА під загальним заголовком "Віра, Надія, Любов та їхня сестра Либідь".
Рубрика УНІВЕРС містить есей ірландського письменника, поета, драматурга, есеїста та журналіста Оскара Вайлда "Душа людини за Соціалізму", перекладений Іриною та Ігорем КАРІВЦЯМИ, та уривки з роману Майкла Чейбона "Дивовижні пригоди Каваліра та Клея" у перекладі та з передмовою "Проза Майкла Чейбона: етнічна? масова? людяна!" Наталі ВИСОЦЬКОЇ.
ПОЕЗІЯ представлена творами Василя МАХНА під назвою "Дрізд Зиновій". Автор пише:
Я кажу тобі що я все написав - що я
відчував - як час збирає слова - їх солод
як підступає старість - твоя моя
я кажу тобі це збираючи крихти зі столу
Ірина ШУВАЛОВА у добірці поезій "Імена" говорить:
я віддаю тобі кожне із міст своїх
тих де бувала і тих що мені наснилися
я віддаю тобі губи твої і вилиці
плоть свою кров свою сльози свої і сміх
глянь я усе лишила в руках твоїх -
і не помилилася
Перекладна поезія представлена віршами "Вузол польський" польського поета, прозаїка, есеїста, журналіста та літературного критика Томаша Яструна (переклала Теодозія ЗАРІВНА).
У ВИТОКАХ подаються есей "До Дон’ї Ельвіри дель Гравальос Альфари, незрівнянної Амарілліс в королівському театрі Ля Монтерія, а враз із тим чеснотливої Целестини театру Колізео, нищепідписаного посланіє патетичне перше" та трагедію "Дійство про Юрія-Переможця" Юрія КОСАЧА з передмовою Марка Роберта СТЕХА "У пошуках "українського Гамлета". Олег КОЦАРЕВ та Юлія СТАХІВСЬКА продовжують знайомити читачів з українським літературним авангардом 1910-1930 років і подають поезії Раїси Троянкер, Василя Хмелюка і Василя Алешка з передмовою "Іще троє поетів-експериментаторів". Надія ТУБАЛЬЦЕВА публікує спогади про Нілу Зборовську під назвою "Ніла". У матеріалі "Осмислення непокори" подано роздуми Степана САПЕЛЯКА над поезіями Грицька Чупринки.
SCRIPTIBLE відкривають "Напівсонні листи з Діямантової імперії і Королівства Північної Землі" Володимира ЯВОРСЬКОГО. Елеонора СОЛОВЕЙ подає спогади про Олексія Чичеріна у матеріалі "Професор Чичерін", Олесь ІЛЬЧЕНКО публікує уривки з книги "Збирачі туманів", Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ пише у статті "...з бароко, із ампіром, із модерном" про нові поетичні книжки Юрія Буряка. Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ публікує притчу - параболу - діалог "Очима моря". Також подано розвідки Володимира ШЕЛУХІНА "Нестерпний знак питання..." про "обламки епосу" Марка Роберта Стеха "Невмирущі", В’ячеслава ШНАЙДЕРА "Демони кохання в маєтку Тарновських" про нову книжку Володимира Даниленка, спогади Миколи СТАРОВОЙТА "Зцілення спомином" про Василя Касіяна та Григорія Косинку, статтю Євгена БАРАНА "Микола Рудницький зблизька" та роздуми Миколи МАЧКІВСЬКОГО під заголовком "Дієве слово" над книжкою Миколи Палієнка.
Володимир ВАКУЛЕНКО-К. у рубриці "Рок-магістраль" подає переклади текстів пісень лідера гурту "Монгол Шуудан" Валерія Скородєда.
